| Main » Articles » Мои статьи |
Багатосторонні Угоди з торгівлі товарами
| Розглянемо зміст, основні сфери застосування та вимоги за-значених вище угод з торгівлі товарами. Основною, безумовно, є Генеральна угода з тарифів і торгівлі 1994 року («ГАТТ 1994»), яка, в свою чергу, складається з: 1. Положень Генеральної угоди з тарифів і торгівлі від 30 жо-втня 1947 року з подальшими уточненнями, поправками та змі-нами, внесеними правовими документами, які набули чинності до набуття чинності Угодою СОТ (до 1 січня 1995 р.); 2. Положень правових документів, зазначених нижче, які на-були чинності в рамках ГАТТ 1947 до набуття чинності Угодою СОТ: — протоколи та акти стосовно тарифних поступок; — протоколи про приєднання (за винятком положень (а) щодо тимчасового застосування та скасування тимчасового застосу-вання та (b), яке встановлює, що Частина ІІ ГАТТ 1947 застосо-вується тимчасово настільки повно, наскільки вона є сумісною із законодавством, що існує на день укладання Протоколу); — рішення про звільнення від зобов’язань, надані Статтею ХХV ГАТТ 1947, які зберігають чинність на день набуття чинно-сті Угодою СОТ; — інші рішення СТОРІН ГАТТ 1947; 3. Таких домовленостей: — Домовленість про тлумачення Статті ІІ:1 (b) Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (щодо розкладів поступок); — Домовленість про тлумачення Статті ХVII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (щодо державних торговель-них підприємств); — Домовленість про положення Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року щодо платіжного балансу; — Домовленість про тлумачення Статті ХХІV Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (Територіальне застосування — Прикордонна торгівля — Митні союзи та зони вільної торгів-лі); — Домовленість щодо звільнення від зобов’язань за Генера-льною угодою з тарифів і торгівлі 1994 року; — Домовленість про тлумачення Статті ХХVIIІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (щодо зміни розкладів); — Марракеського протоколу до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Проте основою ГАТТ 1994 залишаються положення Генера-льної угоди з тарифів і торгівлі від 1947 року. Генеральна угода 1947 р. складалася з трьох частин: перша: 2 статті — загальні положення; друга: 21 стаття — правила торговельної політики, що їх договірні сторони зобов’язалися застосовувати в торговельних взаємовідносинах; третя: 13 статей — мають процедурний характер. З 1966 р. ГАТТ офіційно має четверту частину — «Торгівля і розвиток», — у якій розглядаються питання торгівлі з країнами, що розвиваються. Повніше уявлення про характер угоди дає перелік та характеристика змісту її статей (табл. 10). Таблиця 10 СТРУКТУРА ГЕНЕРАЛЬНОЇ УГОДИ З ТАРИФІВ І ТОРГІВЛІ Назва та номер статті, частини Зміст Частина І Загальні положення Стаття І. Загальний режим найбільшого сприяння Ключова стаття, яка гарантує всім країнам-членам режим найбільшого сприяння; містить деякі винятки з режиму найбільшого сприяння Стаття ІІ. Розклади поступок Забезпечує фактичне зниження рівнів тарифів, погоджених у результаті багатосторонніх торговельних переговорів; розклади поступок додаються до Угоди Частина ІІ Правила торговельної політики Стаття ІІІ. Національний режим щодо внутрішнього оподаткування та регулювання Забороняє внутрішні податки та інші внутрішні заходи регулювання, які є дискримінаційними стосовно імпорту Стаття ІV. Спеціальні по-ложення щодо кінемато-графічних фільмів Встановлює вимоги до демонстраційних квот як внутрішнього кількісного регулювання щодо відзнятих кінематографічних фільмів Стаття V. Свобода транзиту Проголошує свободу транзиту через територію кожної сторони та встановлює основні правила щодо транзитного руху Продовження табл. 10 Назва та номер статті, частини Зміст Стаття VІ. Антидемпінгове та компе-нсаційне мито Правила встановлення і застосування антидем¬пінгового та компенсаційного мита Стаття VІІ. Оцінка товару для митних цілей Правила та процедури оцінки товарів для стягнення мита чи інших зборів Стаття VІІІ. Збори та формальності, пов’язані з імпортом та експортом Встановлює, що збори та формальності мають бути обмежені в сумі, яка приблизно дорівнює вартості наданих послуг і не повинна являти собою опосередкований захист вітчизняних товарів або оподаткування у фіскальних цілях; визнається необхідність скорочення до міні-муму обсягу і складності формальностей, кількості та номенклатури зборів і платежів, спрощення вимог до документації Стаття ІХ. Позначки про походження Загальні підходи до правил сторін щодо маркування імпортованих товарів Стаття Х. Публікація та застосування правил торгівлі Правила щодо публікації та застосування внутрішніх правил торгівлі Стаття ХІ. Загальне скасування кількісних обмежень Декларує загальну заборону використання кількісних обмежень; містить винятки щодо скасування кількісних обмежень Стаття ХІІ. Обмеження для збереження рівноваги платіжного балансу Дозволяє застосування кількісних обмежень у випадках надзвичайних ускладнень з платіжним балансом країни Стаття ХІІІ. Недискримі-наційне застосування кількісних обмежень Декларує вимогу недискримінаційного застосування кількісних обмежень, за винятком випадків, що встановлює стаття ХІV Стаття ХІV. Винятки з правила про недискримі-націю Визначає випадки, які дають підстави для застосування кількісних обмежень на недискримінаційній основі Стаття ХV. Домовленості з валютних питань Питання співробітництва та координації діяльності СОТ з Міжнародним валютним фондом Стаття ХVІ. Субсидії Заклик до скасування практики експортних субсидій Стаття ХVІІ. Державні торговельні підприємства Вимога до державних торговельних підпри-ємств не допускати дискримінації під час здійснення зовнішньої торгівлі Стаття ХVІІІ. Урядове сприяння економічному розвитку Визначається, що країни, які розвиваються, з метою забезпечення потреб внутрішнього розвитку та збереження валюти можуть застосовувати певні кількісні обмеження, а також мати гнучкішу систему зниження тарифів Продовження табл. 10 Назва та номер статті, частини Зміст Стаття ХІХ. Надзвичайні дії щодо імпорту окремих товарів Вказує на випадки, коли можуть застосовуватися надзвичайні заходи стосовно імпорту, який завдає збитків вітчизняним виробникам Стаття ХХ. Загальні винятки Визначає випадки, в яких є можливим застосування винятків з режиму найбільшого сприяння та національного режиму Стаття ХХІ. Винятки з міркувань безпеки Визначає можливість застосування винятків з режиму найбільшого сприяння та національного режиму, що зумовлені міркуваннями безпеки Стаття ХХІІ. Консультації Констатується можливість і доцільність про-ведення консультацій між Членами СОТ щодо будь-якого питання Стаття ХХІІІ. Зведення нанівець чи обмеження переваг Порядок врегулювання конфлікту, виходу з Угоди в разі зведення нанівець чи обмеження переваг країни-Члена Частина ІІІ Процедурні питання Стаття ХХІV. Територіальне застосування—Прикор-донна торгівля—Митні союзи та зони вільної тор-гівлі Положення, що регулює діяльність митних союзів і зон вільної торгівлі як виняток з пра-вила про режим найбільшого сприяння Стаття ХХV. Спільні дії сторін Забезпечує основу для дій урядів країн-Членів; передбачає можливість звільнення країни від ви¬конання зобов’язань, покладених на неї Угодою Стаття ХХVІ. Прийняття, на¬буття чинності та реєстрація Порядок набуття чинності та реєстрації Угоди Стаття ХХVІІ. Призупи-нення дії чи скасування поступок Забезпечує можливість призупинення дії, а також скасування обов’язків щодо урядів, які не стали чи припинили бути стороною Угоди Стаття ХХVІІІ. Зміна розкладів Правила ведення переговорів з тарифів та зміцнення чи скасування поступок, включених у відповідний розклад Стаття ХХVІІІ bis. Тарифні переговори Принципи та правила проведення багатосторонніх тарифних переговорів Стаття ХХІХ. Відношення цієї Угоди до Гаванської Хартії Констатує розбіжності між прийнятими положеннями ГАТТ і запланованими, але не прийнятими положеннями Гаванського статуту; регулює взаємовідносини між ГАТТ та Гаванським статутом Закінчення табл. 10 Назва та номер статті, частини Зміст Стаття ХХХ. Поправки Правила внесення поправок у положення ГАТТ Стаття ХХХІ. Вихід з Уго-ди Умови, правила та процедури виходу з Угоди Стаття ХХХІІ. Сторони, що домовляються Визначення поняття договірних сторін (чле-нів) Стаття ХХХІІІ. Приєднання до Угоди Констатація права приєднання до Угоди інших країн Стаття ХХХIV. Додатки Встановлюється, що додатки до Угоди є не-від’ємною частиною Угоди Стаття ХХХV. Незастосу-вання Угоди між окремими сторонами Вимога незастосування положень Угоди окремими учасниками в обумовлених випадках Частина IV (з 1965 р.) Торгівля та розвиток Стаття ХХХVІ. Принципи та цілі Принципи та цілі ГАТТ щодо задоволення особливих потреб країн, що розвиваються Стаття ХХХVІІ. Зобов’я-зання Зобов’язання, взяті Членами для вирішення завдання стимулювання та підтримки економіки країн, що розвиваються Стаття ХХХVІІІ. Спільні дії Забезпечує основу для спільних дій країн, що розвиваються Угода про сільське господарство встановлює зобов’язання країн, що є невід’ємними частинами ГАТТ 1994, у таких сферах: доступ до ринків; внутрішня підтримка вітчизняних виробників; обмеження (заборона) експортних субсидій стосовно сільського-сподарських товарів. Доступ до ринку здійснюється шляхом заміни на мито кількіс-них обмежень, вибіркового ліцензування імпорту, імпортних зборів, мінімальних імпортних цін, нетарифних заходів, що застосовуються через державні торговельні підприємства, також добровільних обмежень експорту та подібних митних заходів. Проте при перевищенні критичного рівня імпорту або зниженні ціни нижче рівня встановленої довідкової ціни зберігається можливість застосування до таких товарів механізму спеціальних захисних заходів. Внутрішня підтримка національних виробників може здійс-нюватися в межах «сукупного виміру підтримки» АМС (Aggre-gate measurement of support — AMC), якщо заходи підтримки спрямовані на реалізацію програм підтримки доходів, не пов’яза-них з виробництвом і торгівлею, на підтримку витрат на дослі-дження та розробки, здійснення ветеринарних заходів, розвиток інфраструктури, надання внутрішньої допомоги продуктами хар-чування, здійснення заходів структурного пристосування та до-помоги розвиткові реґіонів. Угодою встановлюється частка de minimis (10 % — для країн, що розвиваються; 5 % — для решти країн) від загального виробництва певного товару або загального сільськогосподарського виробництва, яку дозволено не включати до показника «сукупного виміру підтримки», що підлягає скоро-ченню. Загалом, внутрішня підтримка має надаватися через уря-дові програми, що фінансуються за державні кошти, а їх наслід-ками не повинно бути надання цінової підтримки виробникам. Угода про сільське господарство враховує особливі потреби країн, що розвиваються, стосовно надання 10-річного пільгового періоду для виконання зобов’язань щодо зменшення підтримки, не встановлює обмежень на надання допомоги з метою стимулювання розвитку сільського господарства та села відповідно до програм розвитку, інвестиційних субсидій у сільське господарство, субсидій на сільськогосподарську сировину, що надаються виробникам з низьким рівнем доходів і бідною сировинною базою. Угода про застосування санітарних і фітосанітарних захо-дів утворює багатосторонню основу правил і процедур, що регу-люють розробку, впровадження та застосування санітарних і фі-тосанітарних заходів з метою мінімізації їх негативного впливу на торгівлю; використання гармонізованих санітарних і фітосані-тарних заходів на основі міжнародних стандартів, інструкцій і рекомендацій міжнародних організацій, не вимагаючи від Членів СОТ змінювати їх належний рівень захисту життя чи здоров’я людини, тварин чи рослин. Угода встановлює зобов’язання щодо визнання еквівалентності національних санітарних і фітосанітар-них заходів, а також спеціальний і диференційований режими стосовно країн, що розвиваються. Угода про текстиль та одяг визначає положення, що діють протягом перехідного періоду інтеграції сектора текстильних ви-робів та одягу в систему ГАТТ 1994 (до 1 січня 2006 р.), і має на меті поліпшення умов доступу до ринків текстильних виробів й одягу шляхом зниження та зв’язування тарифів, зменшення або скасування нетарифних бар’єрів, спрощення митних, адміністра-тивних і ліцензійних формальних процедур, забезпечення засто-сування політики справедливих та рівних умов у таких сферах, як демпінг, антидемпінгові правила і процедури, субсидії та компен¬саційні заходи, захист прав інтелектуальної власності. Угода про текстиль та одяг спрямована на розширення доступу до ринків постачальників невеликих обсягів товарів, надання значних комерційних можливостей новим постачальникам, поліпшення експортних можливостей найменш розвинутих Членів СОТ. Угода поширюється на визначені в Додатку до неї товари — групи 50—64 Гармонізованої системи опису та кодування товарів. Угода про технічні бар’єри в торгівлі (Угода ТБТ) надає згідно з технічними регламентами товарам, що імпортуються, режим, не менш сприятливий, ніж той, що надається аналогічним товарам вітчизняного походження та аналогічним товарам з інших країн. Домовлено, що технічні регламенти не повинні розроблятися, прийматися та застосовуватися у спосіб, метою або наслідком якого є створення невиправданих бар’єрів для міжнарод¬ної торгівлі. Для цього вони не повинні мати більшого обмежувального впливу на торгівлю, ніж це є необхідним для виконання законних завдань, зокрема — забезпечення національної безпеки, запобігання шахрайським діям, захисту життя чи здоров’я людини, тварин або рослин, захисту довкілля. Угода встановлює: пріоритет використання міжнародних стандартів як основи національних технічних регламентів (не поширюється на країни, що розвиваються), механізм визнання результатів процедур оцінки відповідності інших країн; порядок надання інформації іншим Членам СОТ стосовно чинних технічних регламентів, стандартів і процедур оцінки від-повідності, а також технічної допомоги в цих питаннях: спеціаль-ний і диференційований режим для країн, що розвиваються. Крім того, Угода зобов’язує прийняти та дотримуватися Кодексу доб-рочинної практики з розробки, затвердження та застосування стандартів, який міститься в Додатку 3 до неї. Угода про пов’язані з торгівлею інвестиційні заходи (ТРІМс) застосовується до інвестиційних заходів, пов’язаних з торгівлею товарами, та містить ілюстративний перелік заборонених інвестиційних заходів, включаючи т. зв. вимоги місцевого компонента виробництва, балансування імпорту та експорту підприємства з іноземними інвестиціями, регулювання напрямків та обсягів експорту та імпорту такими підприємствами. Заборонені інвестиційні заходи мають диференційовані терміни скасування, починаючи з 1995 р.: протягом двох років для розвинутих країн, п’яти років — для країн, що розвиваються, та семи років — для найменш розвинутих країн (з можливістю подовження цього терміну). Угода встановлює, як правило, національний режим внутріш-нього оподаткування та регулювання, скасовує кількісні обме-ження в цій сфері та містить зобов’язання з дотримання прозоро-сті в застосуванні інвестиційних заходів (надання відповідної інформації), а також положення про можливість доповнення уго-ди новими нормами з інвестиційної і конкурентної політики. Угода про застосування статті VI ГАТТ 1994 р. (стосовно антидемпінгового мита) встановлює порядок визначення демпін-гу, шкоди від демпінгу, започаткування розслідування та його ведення, надання доказів, застосування попередніх заходів, ціно-вих зобов’язань, стягнення та отримання антидемпінгового мита, судового розгляду, а також передбачає спеціальні норми стосов-но країн, що розвиваються. Угода про застосування статті VIІ ГАТТ 1994 р. (щодо оцінки товару для митних цілей) встановлює єдині правила мит-ної оцінки товарів, порядок консультацій та регулювання спорів у сфері оцінки товарів для митних цілей, особливий диференці-йований режим стосовно країн, що розвиваються, та визначає адміністрування митного оцінювання. Угода про передвідвантажувальну інспекцію регулює поря-док перевірки якості, кількості, ціни товарів, що експортуються на територію Члена СОТ, який застосовує інспекцію; визначає вимоги до забезпечення транспарентності інспекції, захисту кон-фіденційної ділової інформації, уникнення конфлікту інтересів, усунення невиправданих затримок при проведенні інспекції; встановлює місце проведення інспекції, стандарти, що застосо-вуються, і правила перевірки ціни з метою запобігання завищен-ню чи заниженню цін та уникнення шахрайства, а також проце-дури оскарження та врегулювання спорів. Угода про правила визначення походження встановлює за-вдання у сфері гармонізації правил визначення походження на основі застосування спеціальної Робочої програми та встановлює правила визначення країни походження товарів, що застосову-ються при використанні непреференційних інструментів торгове-льної політики (при застосуванні режиму найбільшого сприяння, антидемпінгового та компенсаційного мита, захисних заходів). Угода містить домовленості щодо процедур повідомлення, пере-гляду, консультацій і врегулювання спорів. Угода про процедури ліцензування імпорту встановлює пра-вила автоматичного та неавтоматичного ліцензування імпорту, граничні терміни для видачі ліцензій, правила щодо повідомлень, консультацій і врегулювання спорів. Правила для процедур ліцензування імпорту мають бути нейтральними в застосуванні та використовуватися неупереджено та справедливо. Угода про субсидії та компенсаційні заходи дає визначення субсидії та встановлює критерії надання адресних субсидій, засо-би правового захисту у разі застосування заборонених субсидій або субсидій, що обмежуються, з використанням Органу врегу-лювання спорів. Угода регулює порядок застосування компенса-ційного мита, включаючи порядок проведення відповідних розс-лідувань, збору доказів, розрахунку обсягів субсидії, обчислення розміру шкоди, вжиття тимчасових заходів. Угода про захисні заходи встановлює механізми застосування захисних заходів відповідно до Статті ХІХ ГАТТ 1994 — Надзвичайні дії щодо імпорту окремих товарів, у випадках, коли певний товар імпортується в таких обсягах та на таких умовах, що завдають або загрожують завданням серйозної шкоди галузі вітчизняного виробництва аналогічних товарів, які безпосередньо конкурують з імпортованими. Захисні заходи стосовно країн, що розвиваються, не повинні застосовуватися, коли частка імпорту певного товару в країні-імпортері не перевищує 3 %. Угода також визначає порядок проведення відповідних розслідувань, визначення наявності чи загрози серйозної шкоди, повідомлень і консультацій у цій сфері та порядок застосування тимчасових захисних заходів. | |
| Views: 1057 | Rating: 0.0/0 |
| Total comments: 0 | |